ГИРОНЬКА, КИ,

Гиронька, ки, ж. Ум. отъ гиря. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 283.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

ГИРСУВАТИ, СУЮ, ЄШ, →← ГИРМОТАТИ, МОЧУ, ТИШ,

T: 131